Байки

Байка має давно сформовану структуру (ще від прозових «притч» легендарного давньогрецького байкаря Езопа – VI століття до н.е.), традиційне коло образів, мотивів, сюжетів. Езопову мову іноді називають підтекстом художнього твору. Байка – це оповідання, дійовими особами якого, поряд з людьми (точніше – схематичними фігурами людей), виступають тварини, рослини, неживі предмети, що представляють певні ідеї та людські характери. Розповідь, як правило, супроводжується на початку або в кінці твору прямо сформульованим афористичним моралістичним висновком, що надає розповіді алегоричне звучання. Комізм і сатира – невід'ємні особливості байки. Відомими авторами байок є Езоп, Барбіус, Федр, Авіано, Лафонтен, Іван Крилов. Крім античних джерел, байка зазнала впливу індійської «Панчататри» ( «П'ять книг», III століття до н.е.). 

Байка в українській літературі XVIII-XIX століття

Байковий жанр має давню і багату традицію у світовій і, зокрема, в українській літературі. Зразки байок зустрічаються в шкільних риториках Митрофана Довгалевського, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського. Байки використовували у своїх «проповідях» Іоанікій Галятовський та Антоній Радивилівський. Нову літературну  байку в Україні започаткував Григорій Сковорода «Байки харківські» (1753-1785). У перші десятиліття XIX ст. за часів формування нової національної літератури байка була одним з панівних жанрів, який помітно сприяв демократизації літературного процесу. Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка збагатили жанр байки структурно й тематично, наповнили новими життєвими реаліями, народним колоритом. Розквіт жанру в українській літературі пов'язують з ім'ям Леоніда Глібова. До байки також зверталися Іван Франко, Борис Грінченко. 

Байка в українській літературі XX століття

Байка зазнавала певної еволюції. Крім сюжетних байок, з'являються байки-приказки («ліліпути»), а також байки-епіграми, байки-жарти, байки-пародії і. т.д.

Приклади байок:

«Хвалькувата муха»

Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає тим часом друга муха і питає тую, що сидить на розі вола:

— А ти звідки їдеш, сестро?

— 3 поля,— відповідає вона,— цілий день орала-м з волами, аби люди мали хліба досить!

Що вартий чоловік, котрий чужою працею хвалиться?

«Свиня і кібець»

Свиня восени забрела в ліс. Там вона натрапила на жолуді й почала трощити. Налопалась по саме нікуди, іще б жерла, та вже в пельку не лізло. Вона тоді звалилась на бік і заснула там же під дубом. Як тільки виспалася, знічев'я почала рилом рити землю біля дуба, попідривала всі корінці. На дубі на той час сидів кібець; побачивши невчтивість свині, сказав їй:

- Безтолкова ти тварино, що ти робиш, навіщо псуєш корінці дуба? Він же може захиріти і засохне.

- А що мені до того, нехай сохне, я не жалію, мені потрібні тільки жолуді, бо од них я жирію.

- Дурна ти скотина, не дарма тебе свинею величають: ти роззуй очі, підніми вгору пику і побачиш, що жолуді на дубі ростуть. Як він засохне, так і жолудів тобі не буде. Пам'ятай, що дуб тебе годує, а не ти його. Ти того й не тямиш, що без дуба з голоду здохнеш.

Свиня засоромилася, потинялась додому.

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День української мови та писемності

День української писемності та мови був встановлений указом другого Президента України Леоніда Кучми в 1997 році і відзначається щороку на честь українсько...


День пам'яті жертв голодомору

(У 2013 році випадає на 23 листопада) Масовий голод, що охопив в 1932—1933 роках величезні території СРСР, і в тому числі територію Української РСР, п...


Введення до храму Пресвятої Богородиці

Введення (Введення в храм Пресвятої Богородиці) — це одне з двунадесятих церковних свят. Зі святом Введення, яке відзначається церквою 4 грудня, в україн...


Читайте також