Байки

Байка має давно сформовану структуру (ще від прозових «притч» легендарного давньогрецького байкаря Езопа – VI століття до н.е.), традиційне коло образів, мотивів, сюжетів. Езопову мову іноді називають підтекстом художнього твору. Байка – це оповідання, дійовими особами якого, поряд з людьми (точніше – схематичними фігурами людей), виступають тварини, рослини, неживі предмети, що представляють певні ідеї та людські характери. Розповідь, як правило, супроводжується на початку або в кінці твору прямо сформульованим афористичним моралістичним висновком, що надає розповіді алегоричне звучання. Комізм і сатира – невід'ємні особливості байки. Відомими авторами байок є Езоп, Барбіус, Федр, Авіано, Лафонтен, Іван Крилов. Крім античних джерел, байка зазнала впливу індійської «Панчататри» ( «П'ять книг», III століття до н.е.). 

Байка в українській літературі XVIII-XIX століття

Байковий жанр має давню і багату традицію у світовій і, зокрема, в українській літературі. Зразки байок зустрічаються в шкільних риториках Митрофана Довгалевського, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського. Байки використовували у своїх «проповідях» Іоанікій Галятовський та Антоній Радивилівський. Нову літературну  байку в Україні започаткував Григорій Сковорода «Байки харківські» (1753-1785). У перші десятиліття XIX ст. за часів формування нової національної літератури байка була одним з панівних жанрів, який помітно сприяв демократизації літературного процесу. Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка збагатили жанр байки структурно й тематично, наповнили новими життєвими реаліями, народним колоритом. Розквіт жанру в українській літературі пов'язують з ім'ям Леоніда Глібова. До байки також зверталися Іван Франко, Борис Грінченко. 

Байка в українській літературі XX століття

Байка зазнавала певної еволюції. Крім сюжетних байок, з'являються байки-приказки («ліліпути»), а також байки-епіграми, байки-жарти, байки-пародії і. т.д.

Приклади байок:

«Хвалькувата муха»

Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає тим часом друга муха і питає тую, що сидить на розі вола:

— А ти звідки їдеш, сестро?

— 3 поля,— відповідає вона,— цілий день орала-м з волами, аби люди мали хліба досить!

Що вартий чоловік, котрий чужою працею хвалиться?

«Свиня і кібець»

Свиня восени забрела в ліс. Там вона натрапила на жолуді й почала трощити. Налопалась по саме нікуди, іще б жерла, та вже в пельку не лізло. Вона тоді звалилась на бік і заснула там же під дубом. Як тільки виспалася, знічев'я почала рилом рити землю біля дуба, попідривала всі корінці. На дубі на той час сидів кібець; побачивши невчтивість свині, сказав їй:

- Безтолкова ти тварино, що ти робиш, навіщо псуєш корінці дуба? Він же може захиріти і засохне.

- А що мені до того, нехай сохне, я не жалію, мені потрібні тільки жолуді, бо од них я жирію.

- Дурна ти скотина, не дарма тебе свинею величають: ти роззуй очі, підніми вгору пику і побачиш, що жолуді на дубі ростуть. Як він засохне, так і жолудів тобі не буде. Пам'ятай, що дуб тебе годує, а не ти його. Ти того й не тямиш, що без дуба з голоду здохнеш.

Свиня засоромилася, потинялась додому.

blog comments powered by Disqus

Найближчі свята

День міста Полтава

Полтавчани святкують День свого міста 23 вересня. Місто застоване в 1174 році. Традиційно святкування приурочене до Дня визволення Полтави від німецько-ф...


Воздвиження Хреста Господнього

27 вересня Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього (як кажуть у народі, «Здвиження») — одне з великих християнських свят. Історичний зміст ць...


День міста Ужгород

(У 2013 році випадає на 28 вересня) Святкування Дня Ужгорода проводиться в останню суботу вересня. Сам же місто засноване більше тисячі років тому — в 8...


Читайте також